Глибоко під Мармуровим морем земна кора, можливо, вже готується до майбутнього землетрусу
Фото: SciTechDaily
Нова тривимірна модель підземних шарів показує, як зміни міцності гірських порід під Мармуровим морем можуть спровокувати великі землетруси вздовж Північно-Анатолійського розлому в майбутньому, пише видання Фокус із посиланням на SciTechDaily.
За словами авторів дослідження, результати їхньої роботи покращують наше розуміння механіки розлому і сприяють точнішому прогнозуванню землетрусів у районі Стамбула. Тюркійе розташований в одному з найбільш сейсмонебезпечних регіонів на планеті, оскільки тут взаємодіють Євразійська, Африканська, Аравійська і Анатолійська тектонічні плити. Вважається, що ця складна геологічна обстановка призвела до численних руйнівних землетрусів протягом всієї історії Землі.
Одним із найвідоміших землетрусів вважається землетрус в Ерзінджані 1939 року, що забрав життя понад 30 000 осіб. Відтоді вчені помітили цікаву тенденцію, згідно з якою великі, руйнівні землетруси поширюються вздовж Північно-Анатолійського розлому.
Багато експертів сьогодні вважають, що найімовірнішим місцем великого землетрусу є регіон під Мармуровим морем. Ця ділянка розлому не спричиняла великих землетрусів понад 250 років, що може свідчити про накопичення напруги з плином часу. Утім, незважаючи на десятиліття досліджень, детальна структура розлому під Мармуровим морем залишалася незрозумілою, що обмежувало можливість точного визначення місць виникнення майбутніх землетрусів або способів якнайкращого зниження їхнього впливу.
Для вирішення цієї проблеми команда під керівництвом доктора Ясуо Огави з Токійського наукового інституту провела детальне дослідження регіону під Мармуровим морем. Під час дослідження вчені склали першу повну тривимірну модель цієї підземної області. Модель дає нове розуміння фізичних процесів, що контролюють утворення землетрусів уздовж розлому, а також місця їх виникнення.
Для створення моделі вчені використовували великий набір даних магнітотелуричних вимірювань, отриманих більш ніж 20 раніше розгорнутими станціями. Це дозволило вченим реконструювати тривимірне уявлення електричного опору регіону на глибинах до десятків кілометрів під морським дном.
Аналіз виявив складну картину зон як з високим, так і з низьким електричним опором. Оскільки опір зменшується в присутності рідин, таких як вода, області з низьким опором, як правило, механічно слабкіші, в той час як зони з високим опором міцніші і більш жорстко заблоковані.
На основі отриманих даних команда вчених припускає, що майбутні великі землетруси можуть починатися на кордонах, де трапляються слабкіші та сильніші ділянки земної кори, або вздовж країв зон із високим опором.
Читайте також:
Найбільш руйнівні землетруси останнього століття
Розломи та мікроплити змінюють тектонічну карту Тихого океану.
